Browsing: Premium

Дякуючи архіву „Свободи”, я знайшов, де поховано мого діда сотника армії УНР Семена Іващенка. Його поховано на цвинтарі св. Андрія Перво­званного в Савт Бавнд-Бруку, Ню-Джерзі. В нашій сім’ї вважали, що він загинув у 1918 році.

Більше того, я знайшов родичів і його сім’ю в США. Його дочка Оксана Іващенко, моя тітка, яка закінчила консерваторію в США, співала в Ню-Йоркській опері. Знайшов його онуків Всеволода і Юрія Петрів, які є моїми двоюрідними братами. Тітка Оксана живе у Малдені, Масачусетс. Всеволод Петрів теж живе там, є головою Бостонської філії УККА. Юрій Петрів живе в Сомервілі, Ню-Джер­зі. Вони дуже патріотично налаш­товані до України.

Чому за Джо Байдена? Тому, що ці вибори будуть доленосними і для нашого народу. Бо Дж. Байден уже в минулому кількаразово відвідав Україну, запізнався з народом, добре знає аґресивну політику Володимира Путіна та незаперчно є добрим приятелем українців. Чого не можна сказати про Дональда Трампа, який немає стабільної думки про Україну, ані про наш нарід.

У наступних виборах президента США український електорат обох партій, як Республіканської так й Демократичної, повинен спільно обрати президента, який сприятиме волі й незалежности українського народу. Тим більше, що сучасна змінливість політичних подій та наявне прихильне ставлення Д. Трампа до В. Путіна стає загрозою Україні. Не менше залежатиме від подій у Білорусі, чи збереже позицію Олександр Лукашенко та чи оформиться нова незалежна влада і чи допустить до цього В. Путін?

„Я люблю Путіна і він мене любить”, – заявив 21 вересня на зустрічі з виборцями у штаті Огайо Президент США Дональд Трамп. Це не вперше. Такі вислови лунають від нього ще з його передвиборчої кампанії 2016 року. Вони виясняють його поведінку супроти Володимира Путіна та Росії протягом останніх 20 років, ще коли він був просто бізнесменом і намагався спорудити свою вежу у Москві. Глибшої аналізи психічного стану Д. Трампа, мабуть, не треба. Його власна сестра сказала, що він думає тільки про свої особисті справи та не керується нічим іншим.

Студенти Маркіян Максим’юк та Тетяна Дячишин цього літа були поміч­никами кураторів в Українсько­му музеї Канади у Вініпезі (Мані­тоба).

24-річна Т. Дячишин приїхала до Канади з України вісім років тому. „Було фантастично мати можливість підтримувати зв’язок зі своєю спадщиною”, – додав 21-річний М. Мак­сим’юк.

Ініціятор зведення пам’ятника українському генію Іванові Пулюю у країнах, пов’язаних із його життям, наукою та діяльністю в інших суспільних галузях Лесі Івасюк з Києва надіслала 14 вересня до „Свободи” вміщену нижче петицію з цього питання до Президента України.

Шановний Пане Президенте!

Звертаюся до Вас щодо питання нагальної потреби увіковічнити українського генія світового рівня, фізика й електротехніка Івана Пулюя (1845-1918) за кордоном. Зокрема на території Республіки Австрія – країни-наступниці Габс­бурзької монархії, у складі якої тоді перебувала частина України, де й народився І. Пулюй – феноменальна особистість зламу сторіч. Важко у світовій історії того часу знайти настільки універсальну людину. Людину, яка б досягнула таких висот не тільки в точних науках, а й у гуманітаристиці.

НЮ-ЙОРК. – Українська Католиць­ка Освітня Фундація (УКОФ) та Ню-Йоркський Комітет Приятелів Українського Католицького Універ­ситету (УКУ) офіційно оголосили, що лавреатка Пулітцерівської премії Анна Апелбавм буде головною промовицею на віртуальній зустрічі на підтримку УКУ. Ця добродійна подія відбудеться в режимі онлайн у неділю, 1 листопада, о 1-ій годині дня за східним часом, і у ній зможуть взяти участь сотні учасників з різних штатів Америки.

А. Апелбавм є авторкою багатьох книг про історію Східної Европи та Радянського Союзу, серед яких „Залізна завіса: приборкання Східної Европи, 1944-1956” і „Історія ГУЛаґу”, за яку у 2004 році вона отримала найпрестижнішу літературну нагороду – Пулітцерівську премію.

За усі роки незалежности України тема про те, де і як відпочивають перші особи держави, лишалася закритою від громадськости. Хоча президенти час від часу трохи й відкривали завісу таємничости й показували журналістам деякі з державних резиденцій, але і сьогодні урядові документи про них – лише для службового користування.

„ВВС News Україна” дослідила, що саме зробила влада за кілька десятків років для того, щоби обмежити те, що дісталося чиновникам за гроші платників податків.

БРЮСЕЛЬ. – 6 жовтня відбулася пленарна сесія 22-го Саміту Україна-Европейський Союз з участю Прези­дента України Володимира Зелен­ського, Президента Европейської Ради Шарля Мішеля та Високого представника ЕС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля.

Провідники Европейського Союзу підтвердили зобов’язання щодо зміцнення політичної асоціяції та економічної інтеґрації з Україною, визнали европейські прагнення України та привітали її европейський вибір. (Про це йдеться у спільній заяві сторін, повний текст якої буде оприлюднено в наступному числі ,,Свободи”.)

ХАРКІВ. – У Харкові на церемонію вшанування та прощання з курсантами та офіцерами, які загинули в авіокатастрофі 25 вересня, прийшли 6 жовтня на площу Свободи близько 3,000 осіб – військових і мешканців міста.

На площі Свободи панували тиша та надгнітюча атмосфера. Один із солдатів знепритомнів. Після завершення церемонії сотні людей покладали квіти до фотографій загиблих.

У церемонії взяли участь Прези­дент Володимир Зеленський та його дружина Олена. Президент України відзначив 27 військових медалею „За військову службу Україні”, 26 з них – посмертно.

ТОРОНТО. – Фундація родини Темер­тeй (Temerty Foundation), заснова­на канадським підприємцем і меценатом українського походження Джеймсом Темертeєм та його дружиною Луїзою Темертeй, яка є також відданою захисницею охорони здоров’я, пожертвувала 250 млн. дол. на підтримку досліджень у галузі охорони здоров’я та інновацій.

Торонтський університет упродовж ХХ ст. зробив значний внесок у сфері охорони здоров’я (відкриття інсуліну, стовбурових клітин, та гена відповідального за муковісцидоз (cystic fibrosis) і сьогодні продовжує традицію інновацій та новаторських досліджень.

Відкрили пам’ятник Петрові Болбочанові

КИЇВ. – У Києві 4 жовтня відкрили перший в Україні пам’ятник полковникові армії Україн­ської Народної Республіки Петрові Болбочанові (1883-1919). Погруддя встановили у сквері ім. Болбочана на вулиці Січових Стрільців. Скульптуру виготовили за три місяці у рамках проєкту „Українська історія в камені”, автори пам’ятника – Михайло Горловий і Олександр Фурман. За словами керівниці проєкту Оксани Понамарьової, пам’ятник створили на пожертви українців, зокрема зі Швайцарії, Польщі, США та Росії. 22 квітня 1918 року війська УНР під командуванням П. Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі і після цього звільнили Кримський півострів. За словами кримського вченого, лавреата Міжнародного конкурсу ім. Єжи Ґедройця Сергія Громенка, похід УНР став однією з найефектніших військових перемог Української революції. (Радіо Свобода)

Військові командири під карантиною

ВАШІНҐТОН. – Голова Об’єднаних Шефів Штабу генерал Марк Милі, командувачай Армії, Військово-Повітряних і Військово-Морських Сил і до десяти інших військових провідників перебувають під карантином, повідомили два високопосадовці США, котрі говорили анонімно 6 жовтня, бо це ще не було оголошено офіційно. Всі ці особи не мають ознак коронавірусу, але працюють з дому після того як було виявлено 5 жовтня, що віце-командувач Прибережної Охорони адмірал Чарлз Врей має цей вірус. Уважають, що захворювання Ч. Врея не є пов’язане з захворюванням Президента Дональда Трампа, в якого був виявлений коронавірус 2 жовтня. Д. Трамп пробув три дні на лікуванні в шпиталі, і повернувся до Білого Дому 5 жовтня. Він далі вживає ліки і є під пильним медичним обстеженням. („Associated Press”)