Browsing: Premium

Все‚ здавалося ж‚ іде добре з „новими обличчями“ в уряді‚ зокрема з особою Прем’єра Олексія Гончарука. За неповні сім місяців діяльности на конті цього складу Кабінету…...

Працюючи над романом „Донос“, мені довелося вивчити постать зрад­ника Кирило-Методіївського това­риства Олексія Петрова, сту­ден­та юридичного факультету Київ­ського університету у 1844-1847 роках.

Його ім’я залишила в історії тільки особиста справа в ІІІ Відділі його імперської величности канцелярії. А також власноруч написаний спомин „З далекого минулого“, опублі­ко­ва­ний аж у 1935 році в ленінградському журналі „Звенья“. І дві невеличкі передмови до цієї публікації, в тому числі й сучасника і земляка Михайла Успен­ського. Саме він вказує на дату смерти О. Петрова – 1886 рік. Бо доля зрадника така, що не тільки не збе­реглося жодного його зображення, але і час його смерти датують по-різ­ному. Зокрема часто вказують на 1883 рік, коли був написаний зга­дуваний спомин.

Маючи славні традиції започат­ко­ваного ще у 1927 році куреня Пласту „Чорноморці”, пластуни Черкаської Cтаниці докладають зусиль у пле­канні військово-морської української традиції Чорного моря, беручи безпосередню участь…...

Голова обласної „Просвіти“ Луганщини, хоч переселений, але тримає тісний контакт з неоку­пованими частинами области, відвідує їх і допо­магає у їхній праці. Він повідомив, що прос­вітяни міського…...

Щиро дякую редакції за таке історичне й цікаве видання Альманаху УНСоюзу на 2020 рік. Багато з нього довідуємося з історії ХХ ст.‚ яку ми справді добре не знаємо. Можливо‚ було б гарно у майбутньому видрукувати деякі історичні статті англійською мовою для наших дітей та заохотити їх прочитати.

Ляриса Пащук‚
Верона‚ Ню-Джерзі

За допомогою голови Черкаського обласного об’єднання товариства „Просвіта“ Олени Фещенко 3 березня‚ на Всесвітній день письменника‚ я презентував свою книжку „Моя боротьба за мову“ в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького, Черкаському будівель­ному ліцеї та Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Тараса Шевченка.

Книжка „Моя боротьба за мову“– це збірка доку­ментів моєї правозахисної діяльности, яка доку­ментально висвітлює процес поширення нацистсь­кої ідеології „Русского мира“в Україні, зокрема в Луганську, як пляцдарм для воєнної інтервенції кремлівсько-терористичних військ в Україну під приводом захисту російськомовного населення.

НЮ-ЙОРК. – Художній фільм кіно­режисера Олександра Денисенка „Тарас. Повернення“, який було представлено на громадських пока­зах у Ню-Йорку, Стемфорді, Конек­тикат‚ та у Ірвінґтоні і Перт-Амбой, Ню-Джерзі‚ викликав…...

З огляду на виняткову важливість думки‚ ще раз звернемо увагу шановного союзового читацького загалу на перше речення з супровідного листа до Альманаху Українського Народного Союзу на…...

ЧЕРКАСИ. – 6 березня в обласному музеї „Коб­заря“ відкрито виставку „Мистці Черкащини у вінок шани Великому Кобзареві“ до 206-річчя від дня народження Тараса Шев­ченка й 159…...

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – 4 березня у книгарні „Є“ з нагоди днів пам’яті Тараса Шевченка відбулась лекція-діялог Надії Частакової про те‚ чи пере­тинається канонізований літературознавством Т. Шевченко із…...

КИЇВ. – Всеукраїнський конкурс пісень на слова Тараса Шевченка „Ше. Пісня” вже п’ятий раз зібрав учасників з усієї України. Цього року організатори отримали 39 заявок на участь. Учасники пред­став­ляли Івано-Франківську область, Мико­лаїв, Старобільськ Луганської области, Київ та Київ­щи­ну, Черкащину (окрема з села Моринці, де наро­дився Т. Шевченко), Хмельниччину, Дрогобич, Львівщину, Чернігів, Житомир, Тернопіль.

Серед конкурсантів були Заслу­жена артистка України Руслана Лоц­ман і новостворений гурт „Зграя”, фіналісти минулих років Віталій Радиш, Богдан Тарасюк, Володимир Пироженко, Віталій Кобзар.

У багатьох країнах світу дипломатичні установи України та закордонні українці вшанували пам’ять Тараса Шевченка з нагоди дня народження поета. Нижче вміщено повідомлення „Укрінформу“ про ці події.

ВАРШАВА

Біля пам’ятника Тарасові Шевчен­кові в столиці Польщі представники української громади, учні суботніх шкіл та українські дипломати від­значили 206-ту річницю від дня народження Великого Кобзаря.

„Ми знаємо вірші Шевченка, часом його цитуємо, один з його висловів „Подай же руку козакові!” дуже актуальний для українсько-польських відносин і він справдився з боку Польщі під час Революції Гідности та в ході російсь­кої аґресії”, – наголосив у виступі Посол України в Польщі Андрій Дещи­ця.