Browsing: Голодомор

У Вашій газеті 3 вересня 2021 року було опубліковано статтю заслужених юристів України Миколи Герасименка та Віктора Скавроніка „Істо­ричні та правові аспекти визнання Голодомору геноцидом українців“, у якій, попри назву, основна увага концентрувалася на проблемі демографічних втрат від Голодомору.

Напередодні 88 роковин вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, запрошуємо долучитися до онлайн-події, присвяченої довготривалим наслідками впливу Голодо­мо­ру, за участи провідних експертів, істориків та науковців. 18 листопада, о 19:00 за Києвом, 12 ранку за Торонто, відбудеться вебінар „Голодомор і нація: вплив через покоління“.

У період з 1932 по 1933 роки мільйони людей було заморено голодом під час однієї з найжахливіших трагедій, яка була обрушена на український народ. Я хочу звернути увагу на правові підстави, які визнають цю трагедію геноцидом відповідно до міжнародного права, конвенцій та стандартів, встановлених для відповідальности за військові злочини та злочини проти людства.

ЛЬВІВ. – 4 листопада у Львівському історичному музеї почала роботу виставка „Марія“ канадської художниці українського походження Лесі Марущак. Проєкт є мобільним меморіяльним простором, що увічнює пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Всеукраїнська тура здійснюється за фінансової підтримки Світового конґресу українців.

Листопад для українців та людей доброї волі є часом вшанування жертв Голодомору, жахливого і сплянованого сталінсько-радянським режимом голоду українців на теренах центральної, східньої і південної України та Кубані у 1932-1933 роках. Примусове та довготривале голодування мільйонів українців призвело до смерті принаймні 10,5 мільйонів згідно найновіших розслідувань! Це була навмисна політика як реакція на спротив волелюбного селянства проти введеної колективізації у 1928 році, коли забирали приватні ділянки, худобу та сільськогосподарське знаряддя до колгоспів, примушували до праці в колгоспі, де платили збіжжям, якого було мало прогодувати родину.

КИЇВ. – 7 вересня за підтримки Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ, Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України відбулися панельні дискусії: „Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921-1923 рр., 1946-1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: наукові дослідження“ та „Голодомор-геноцид та масові штучні голоди 1921-1923 рр., 1946-1947 рр. як найбільші злочини комуністичного тоталітарного режиму: суспільні конотації“.

3 вересня у тижневику „Свобода“ було надруковано статтю М. Герасименка та В. Скавроніка „Історичні та правові аспекти визнання Голодомору геноцидом українців“. Стаття присвячена не стільки історичним та правовим проблемам Голодомору та визнання його геноцидом, скільки проблемі визначення демографічних втрат. У статті згадуються працівники Інституту демографії та соціяльних досліджень ім. М. В. Птухи та американський демограф О. Воловина, а також результати їхньої роботи з оцінки демографічних втрат унаслідок Голодомору. Ми не можемо погодитись з багатьма тезами статті М. Герасименка та В. Скавроніка. До цього листа додається відповідь з нашою позицією щодо основних питань, які наводяться у цій статті, а також у попередній статті цих же авторів, яку було надруковано у газеті „Україна молода“.

ОДЕСА. – „Десятки священослужителів за своєї ініціятиви допомагали євреям, рятували їх“, – цитату з книги Іллі Альтмана „Голокост і церкви“ винесено епіграфом до виставки „Священо­служителі та Голокост“ в одеському музеї Голокосту, який тісниться в невеликому приміщенні на Малій Арнаутській вулиці.

Розрахунки i прорахунки демографiв

Наукові дебати є звичним явищем в академічному середовищі. Навіть конфліктні ситуації, як правило, розвиваються повільно, їхні учасники частіше застосовують тактику замовчування тез своїх опонентів та не вдаються до відкритої конфронтації. Зовсім іншою є ситуація навколо Голодомору-геноциду українців, тобто особливо тяжкого злочину, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом у 1932–1933 рр. проти української нації.

КИЇВ. – До Музею Голодомору була передана рідкісна знахідка – листи британського інженера Джері Бермана, який на початку 1930-их років влаштувався на роботу в Станицю Луганську, звідки вів активне листування з родичами та друзями, описуючи навколишню дійсність Голодомор 1932-1933 років. У 1932-1933 роках він побував у Москві, Луганську та Харкові, але більшість часу провів у Станиці Луганській.

КИЇВ. – 22 квітня Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей Голодомору-геноциду, Світовий Конґрес Українців та Міжнародний благодійний фонд Музею Голо­домору підписали Меморандум про партнерство у проєкті творення Другої черги Національного музею Голодомору-геноциду та відкриття для відвідувачів у 2023 році, з нагоди 90-их роковин Голодомору, основної експозиції новозбудованого сучасного музею.

ВАШІНҐТОН. – Крайовий комітет США для визнання Голодомору геноцидом розпочав національну дію з проханням до Ради Пулітце­рівської нагороди переглянути свою заяву 2003 року і, нарешті, визнати, що вони допустилися до великої помилки і нарешті відібрати Пуліт­церівську нагороду, надану Вальтеру Дюранті.