Browsing: Голодомор

Проф. Володимир Сергійчук роками згадує мене та моїх наукових співробітників „незлим тихим словом“ на конференціях та в пресі, в Україні та в США. Його коментарі мали б бути науковими, бо тематика обчислення людських втрат внаслідок Голодомору є наукова.

Усю правду, як відомо, знають насамперед ті, хто її приховують. Саме це можемо сказати про втрати українства від Голодомору-геноциду 1932–1933 років. Реальну картину цієї всенародної трагедії тоді справді знали чекісти.

СИРАКУЗИ, Ню-Йорк. – Українська громада 14 листопада відзначила 87-му річницю Голодомору-геноциду в Україні. Цього холодного дня парафіяни Української православної та Української греко-католицької церков зібралися перед православною церквою св. Луки, щоб біля символічної могили вшанувати пам’ять близько 10 млн. своїх земляків, яких окупаційна російська більшовицька влада виморила голодом у страшних 1932-19332 роках.

Вшановування жертв Голодомору в Сиракузах щорічно влаштовує місцевий Відділ Українського Конґре­сового Комітету Америки (УККА). Цьогоріч воно було з різних причин небагатолюдне.

КИЇВ. – 24 листопада у Національному музеї Голодомору-геноциду презентували міжнародний проєкт ,,Авдіогід для кожного”. Відтепер відвідання музею стало доступнішим для розуміння чужинцями з усіх куточків світу.

Проєкт пропонує екскурсію музеєм 33 мовами – це чи не найбільша варіяція мов з-поміж усіх музеїв світу. Півтора року музейники разом з волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової авдіоекскурсії та підписів до експонатів. Прикметно, що всі перекладачі відмовились від гонорарів за свої багаточасові переклади, мотивуючи свою позицію як найменшу данину пам’яті і жалю до жертв комуністичного геноциду українців.

КИЇВ. – 27 листопада у Націо­нальному музеї Голодомору-геноциду відбулося передання зошита зі спогадами Лавріна Нечипоренка – свідка Голо­домору 1932-1933 років. Родина Івана Коваленка, яка зберігала ориґінал спогадів ,,33-й рік”, передала його родині Л. Нечи­по­ренка, яка в свою чергу передала щоденник на постійне зберігання до Музею Голодомору.

Цією акцією музей розпочинає масовий збір свідчень, реліквій, світлин родин, яких не оминув Голодомор 1932-1933 років. Зошит наразі посяде основне місце в експозиції Музею Голодомору разом з інши­ми нововіднайденими експонатами. Згодом вони стануть основою експозиції другої черги музею, яку наразі будують. Відкриття запляноване на 2023 рік.

ВАШІНҐТОН. – Для багатьох американців українського походження поширення знань про Голодомор вже не одне десятиліття є вкрай важливою місією. Один зі шляхів, який наближає до досягнення цієї непростої мети, - включення теми до шкільної програми з історії у американських школах.

Саме таку ціль кілька років тому поставив собі Крайовий комітет США з визнання Голодомору геноцидом. Голова комітету Михайло Савків пояснює: „Крайовий комітет разом зі своїми осередками в штатах намагається систематизувати підхід і домогтися того, щоб учні американських шкіл у рамках вивчення світової історії слухали і лекції про Голодомор. Мета досить амбітна та потребує багато часу, адже, на відміну від України, де освітні програми централізовані, в США навчальні курси пишуть та затверджують місцеві відділи освіти.

САН-АНТОНІО, Тексас. – Починаючи з 2006 року, в Україні офіційно відзначають День пам’яті жертв Голодомору щороку в четверту суботу листопада.

В листопаді цього року на інтернет-сторінках та на плятформах соціяльних мереж численних українських та інших організацій у США та Канаді проводиться віртуальна виставка українсько-американської художниці, яка мешкає у Г’юстоні, Лідії Боднар-Балагутрак „Голодомор: пам’ять“.

САВТ Бавнд-Брук, Ню-Джерзі. – 28 листопада, коли у світі відзначали День пам’яті жертв Голодо­мору і політичних репресій, біля Української православної церкви-пам’ятника св. Андрія Пер­возваного, Консисторія Української Православної Церкви США провела вечірній жалобний Моле­бень. Церква є першим у світі пам’ятником жертвам Голодомору.

Жалобний Молебень провели Митрополит УПЦ США й усієї діяспори Антоній та Архиєпископ Даниїл з участю численного духовенства і слухачів семінарії св. Софії.

КИЇВ. – 28 листопада Націо­нальний корпус встановив біля посольства Росії у Києві десяток дерев’яних хрестів, під якими запалив свічки у пам’ять закатованих голодом українців. Представники Націо­наль­ного корпусу запалили смолоскипи. На паркан посольства вивісили плякат з напи­сом: „Пам’ятаємо, хто наші вороги“, „Вбивали тоді. Вбивають зараз“. Участь у заході взяли близько 300 осіб.

27 листопада Світовий Конґрес Українців (СКУ) закликав українські громади у світі запалити свічки пам’яті та спільно вшанувати жертв Голодомо­ру-геноциду 1932-1933 років. Знаков­им цього року стало оголошення нового проєкту СКУ – Міжнародної мережі нащадків жертв Голодомору.

У віртуальній події взяли участь президент СКУ Павло Ґрод, голова Міжнародного координаційного комітету у справі вшанування Голодомору Стефан Романів, Глава Української Греко-Като­лицької Церкви Святослав, Предстоятель Право­славної Церкви України (ПЦУ) Епіфаній та голова Міжнародної мережі нащадків жертв Голодомору Оля Сорока.

ТЕЛЬ-АВІВ. - 28 листопада в Ізраїлі згадали жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років. В Посольстві України працівники запалили свічки, постояли у хвилині мовчання та згадали, як і хто призвів українців до голоду. Посол України Євген Корнійчук зазначив, що в ці дні в Україні та багатьох країнах світу вшановують пам’ять жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років. Для кожного українця Голодомор став ціною, яку заплатив український народ за прагнення до свободи. Надзвичайно важливо зберігати пам’ять про геноцид, здійснений тоталітарним комуністичним режимом з метою знищення української нації.

Посол також відвідав греко-католицьку церкву в Яффо, де відбулася поминальна служба на вшанування мільйонів невинно загиблих українців під час страшної трагедії.

ЧЕРКАСИ. – 28 листопада на Соборній площі представники духовенства, влади і громадських організацій до пам’ят­ного знаку поклали квіти, калину й колоски пшениці. Пред­ставники релігійних конфесій провели спільний поминальний Молебень за жертвами голодоморів, які загинули мученицькою смертю від голоду та вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Черкасці долучилися також до всеукраїнської акції „Запали свічку“, що відбулась на Соборній площі.