Browsing: Голодомор

Розрахунки i прорахунки демографiв

Наукові дебати є звичним явищем в академічному середовищі. Навіть конфліктні ситуації, як правило, розвиваються повільно, їхні учасники частіше застосовують тактику замовчування тез своїх опонентів та не вдаються до відкритої конфронтації. Зовсім іншою є ситуація навколо Голодомору-геноциду українців, тобто особливо тяжкого злочину, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом у 1932–1933 рр. проти української нації.

КИЇВ. – До Музею Голодомору була передана рідкісна знахідка – листи британського інженера Джері Бермана, який на початку 1930-их років влаштувався на роботу в Станицю Луганську, звідки вів активне листування з родичами та друзями, описуючи навколишню дійсність Голодомор 1932-1933 років. У 1932-1933 роках він побував у Москві, Луганську та Харкові, але більшість часу провів у Станиці Луганській.

КИЇВ. – 22 квітня Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей Голодомору-геноциду, Світовий Конґрес Українців та Міжнародний благодійний фонд Музею Голо­домору підписали Меморандум про партнерство у проєкті творення Другої черги Національного музею Голодомору-геноциду та відкриття для відвідувачів у 2023 році, з нагоди 90-их роковин Голодомору, основної експозиції новозбудованого сучасного музею.

ВАШІНҐТОН. – Крайовий комітет США для визнання Голодомору геноцидом розпочав національну дію з проханням до Ради Пулітце­рівської нагороди переглянути свою заяву 2003 року і, нарешті, визнати, що вони допустилися до великої помилки і нарешті відібрати Пуліт­церівську нагороду, надану Вальтеру Дюранті.

Проф. Володимир Сергійчук роками згадує мене та моїх наукових співробітників „незлим тихим словом“ на конференціях та в пресі, в Україні та в США. Його коментарі мали б бути науковими, бо тематика обчислення людських втрат внаслідок Голодомору є наукова.

Усю правду, як відомо, знають насамперед ті, хто її приховують. Саме це можемо сказати про втрати українства від Голодомору-геноциду 1932–1933 років. Реальну картину цієї всенародної трагедії тоді справді знали чекісти.

СИРАКУЗИ, Ню-Йорк. – Українська громада 14 листопада відзначила 87-му річницю Голодомору-геноциду в Україні. Цього холодного дня парафіяни Української православної та Української греко-католицької церков зібралися перед православною церквою св. Луки, щоб біля символічної могили вшанувати пам’ять близько 10 млн. своїх земляків, яких окупаційна російська більшовицька влада виморила голодом у страшних 1932-19332 роках.

Вшановування жертв Голодомору в Сиракузах щорічно влаштовує місцевий Відділ Українського Конґре­сового Комітету Америки (УККА). Цьогоріч воно було з різних причин небагатолюдне.

КИЇВ. – 24 листопада у Національному музеї Голодомору-геноциду презентували міжнародний проєкт ,,Авдіогід для кожного”. Відтепер відвідання музею стало доступнішим для розуміння чужинцями з усіх куточків світу.

Проєкт пропонує екскурсію музеєм 33 мовами – це чи не найбільша варіяція мов з-поміж усіх музеїв світу. Півтора року музейники разом з волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової авдіоекскурсії та підписів до експонатів. Прикметно, що всі перекладачі відмовились від гонорарів за свої багаточасові переклади, мотивуючи свою позицію як найменшу данину пам’яті і жалю до жертв комуністичного геноциду українців.

КИЇВ. – 27 листопада у Націо­нальному музеї Голодомору-геноциду відбулося передання зошита зі спогадами Лавріна Нечипоренка – свідка Голо­домору 1932-1933 років. Родина Івана Коваленка, яка зберігала ориґінал спогадів ,,33-й рік”, передала його родині Л. Нечи­по­ренка, яка в свою чергу передала щоденник на постійне зберігання до Музею Голодомору.

Цією акцією музей розпочинає масовий збір свідчень, реліквій, світлин родин, яких не оминув Голодомор 1932-1933 років. Зошит наразі посяде основне місце в експозиції Музею Голодомору разом з інши­ми нововіднайденими експонатами. Згодом вони стануть основою експозиції другої черги музею, яку наразі будують. Відкриття запляноване на 2023 рік.

ВАШІНҐТОН. – Для багатьох американців українського походження поширення знань про Голодомор вже не одне десятиліття є вкрай важливою місією. Один зі шляхів, який наближає до досягнення цієї непростої мети, - включення теми до шкільної програми з історії у американських школах.

Саме таку ціль кілька років тому поставив собі Крайовий комітет США з визнання Голодомору геноцидом. Голова комітету Михайло Савків пояснює: „Крайовий комітет разом зі своїми осередками в штатах намагається систематизувати підхід і домогтися того, щоб учні американських шкіл у рамках вивчення світової історії слухали і лекції про Голодомор. Мета досить амбітна та потребує багато часу, адже, на відміну від України, де освітні програми централізовані, в США навчальні курси пишуть та затверджують місцеві відділи освіти.

САН-АНТОНІО, Тексас. – Починаючи з 2006 року, в Україні офіційно відзначають День пам’яті жертв Голодомору щороку в четверту суботу листопада.

В листопаді цього року на інтернет-сторінках та на плятформах соціяльних мереж численних українських та інших організацій у США та Канаді проводиться віртуальна виставка українсько-американської художниці, яка мешкає у Г’юстоні, Лідії Боднар-Балагутрак „Голодомор: пам’ять“.

САВТ Бавнд-Брук, Ню-Джерзі. – 28 листопада, коли у світі відзначали День пам’яті жертв Голодо­мору і політичних репресій, біля Української православної церкви-пам’ятника св. Андрія Пер­возваного, Консисторія Української Православної Церкви США провела вечірній жалобний Моле­бень. Церква є першим у світі пам’ятником жертвам Голодомору.

Жалобний Молебень провели Митрополит УПЦ США й усієї діяспори Антоній та Архиєпископ Даниїл з участю численного духовенства і слухачів семінарії св. Софії.