Browsing: З редакційної пошти

Після розмови з Президентом Росії 3 березня 2022 року Президент Франції Еманюель Макрон зазначив, що „найгірше ще попереду“ і що Путін хоче захопити всю Україну.

На жаль, вихід 10-го випуску чесько-українського журналу „Манд­рів­ник“ і альманаху „Сяйво“ (спеціяльний додаток до журналу), які друкують в Україні і в які увійшли твори авторів з України, Чехії, Польщі, Німеччини, Болгарії, США, тимчасово в зв’язку з інтервенцією російських окупаційних військ по всій Україні відкладається.

До останнього часу не існувало перекладу і української переробки відомої в СРСР пісні „Полюшко-поле“ на музику Лева Кніппера. Він був добровольцем в армії Білої ґвардії і у 1919 році написав цю пісню, пізніше присвоєну більшовиками. Харківський поет Петро Джерелянський надіслав до „Свободи“ добірку своїх творів, один з яких вміщено нижче з листом автора.

„Свобода” 18 лютого мала цікаву статтю „В. Горбовий був відданий ідеї нації” Наталії Осипчук про д-ра Воло­димира Горбового, відомого діяча УВО та ОУН. У третьому параграфі пишеться, що „Перша конференція ОУН відбулася у листопаді 1927 року в Берліні”.

Шановні добродії, Ви можете змінити ситуацію, допомігши українцям – жертвам сьогоднішньої війни в Україні, зробивши пожертву на місію Злученого українського американського допомогового комітету (ЗУАДК) для надання гуманітарної допо-моги постраждалим у війні в Україні.

Як повідомляють інформаційні аґентства світу, ситуація в Україні погіршилася, відбулось вторгнення Російської Федерації в незалежну Україну.

Від імені Міжнародного незалежного чесько-українського літературного часопису „Мандрівник“ (засновник Товариство „Опір Західної України“ (Чеська Республіка); видавець Видавництво „Лілія“ (Україна) в зв’язку із військовою аґресією та порушенням Російською Федерацією територіяльної цілісности України рішуче засуджуємо дії Росії і в усьому підтримуємо дії України у обороні територіяльної цілісности України в контексті військового вторгнення Росії в Україну. На тім стоїмо – на службі України!

Перші дні війни виявилися не такими, як сподівалися москалі. Зазнавши поразки, Путін вдався до підсилення не тільки кількістю окупантів, але і різноманітністю зброї та способом ведення війни. Останнє повинно найбільше насторожувати. Ракети вистріляно у сам центр Харкова на невинне населення.

Кожен з нас у той чи той спосіб контактує зараз з Україною і намагається допомогти, хто чим може. Учора надійшли прохання про допомогу з Тернопільської області – це надійні, перевірені джерела. Сюди переправляють поранених, там потрібна допомога медикаментами, захисним одягом тощо.

У Міністерстві оборони Росії відкрито попередили про намір завдати нових ударів по Києву. Удари обіцяли завдати по технологічних об’єктах СБУ, а також по ретрансляційним вузлам. Все це для того, нібито щоб „запобігти інформаційним атакам на Росію“.

Миршава істота, занесена долею на трон, здається, все ж таки увійшла в історію, як людина яка все зробила, щоб знищити власну державу. В нього було все – гроші (трильйон “віолончелей” у різних куточках світу), влада,  олімпійська чемпіонка у ліжку, палаци, добре вихована рабська челядь та купа приємних новин у правильних течках, де все було просто й зрозуміло – Росія найсильніша країна світу, всі нас бояться, ніхто нам нічого не зробить.

Я мешкаю в Миколаєві від 1976 року. Після 24 лютого нікуди не тікав і не пляную їхати на захід України чи до Европи. Мені болить, коли українські військові гинуть, захищаючи Миколаївщину чи Херсонщину. А могли б залишитись серед живих, якби військово-політичне керівництво країни вжило відповідних заходів, про які весь світ просив. Поясню, про що йдеться.