Browsing: З редакційної пошти

Дякую, що Ви вже понад 10 разів друкували статті про мене та написані мною. Як член Міжнародного товариства істориків медицини я зробив значний внесок у розвиток в Україні нової галузі – історії української медицини, яку забороняли в СРСР. Співпрацював з Українським лікарським товариством Північної Америки (УЛТПА), виступав у США. Кілька років збирав матеріяли про Всеукраїнську академію наук, знищення та розгром вчених українців. За 30 років в Україні Академія наук не розвинула як потрібно українознавства, особливо мови та історії.

Вся історія відносин між Москвою та Україною протягом понад 250 літ, з моменту злуки цих двох держав є пляномірне, безоглядне, безсоромне, нахабне нищення української нації всякими способами – вщерть до стертя всякого сліду її, щоб навіть імени її не лишилось.

У моєму будинку, де 60 квартир (Миколаїв), свічки пам’яті палали лише в наших вікнах. Всі дев’ять народних депутатів, що представляють Миколаївщину в парляменті України, належать до партії „Слуги народу“. 40 депутатів від цієї партії вимагають звільнити урядового уповноваженого з питань державної мови.

Сучасні війни неможливо уявити без інформаційної складової. Привід дійти до висновку про інформаційну операцію Росії дав нещодавній захід миколаївських антивакцинаторів: російськомовних учасників місцевого „антимайдану“ зразка 2014 року.

У моєму архіві зберігся лист з України, який надіслав до „Свободи“ у 1999 році Юрій Шатковський з Черкас. Пропоную його увазі читачів з надією, що вони…...

Постійний дописувач „Свободи“ і фоторепортер Олександр Костирко зберіг у своєм архіві цікавий лист відомого кінорежисера Георгія Юнґвальд-Хилькевича з приводу участи О. Костирка у фільмуванні музичної картини „Сезон чудес“ на березі Дніпра 1984 року.

Російськомовні народні депутати України ніяк не можуть заспокоїтись. Спочатку вони намагались протягнути через парлямент зміни до закону „Про забезпечення функціонування української мови як державної“, який навіть Конститу­ційний суд визнав таким, що відповідає Конституції України.

Наближаючись до свого 70-річчя, я вважаю себе щораз більше самоспостережливим. Я активно займався українсько-американською громадою більшу частину свого життя і часто дивувався, чому тільки декілька моїх одноклясників з восьмої кляси були залучені до громадського життя.

У статті „Проголошено лавреатів конкурсу ФУВУ” („Свобода“ 22 жовтня) подано, що одним з нагороджених творів є роман Ірини Власенко „Квітка з Манхеттена”.

Іронія полягає в тому, що Україна, яка мало піклується про своїх громадян і зовсім не піклується про українців, які проживають за кордоном, тепер стикається з черговим викликом. Польський уряд незабаром оскаржуватиме ставлення України до поляків в Україні.

31 жовтня відійшов у засвіти Володимир Рутківський – провідний український дитячий письменник, поет, прозаїк, лавреат премій Миколи Трублаïнi (1992), ім. Лесі Українки (2002), „Звук павутинки“ ім. Віктора Близнеця (2005), „Книга року Бі-Бі-Сі“ (за двотомний історичний роман „Сині Води“ – 2011), Шевченківської премії (за історичну трилогію для дітей „Джури“ – 2012) та інших. Люди­на постійного неспокою і пошуку, спрагла знань та краси цього світу.

Прочитав у свіжому номері „Сво­боди“ статтю Севастяни Федоренко „Прапор був жовто-синім“ про точку зору заслуженої художниці України Олександри Теліженко на кольори Державного прапору України.