Browsing: З редакційної пошти

Зовсім скоро‚ за пару лише місяців‚ усі ми будемо святкувати 30-річчя відновленої у 1991 році незалежної Української держави. Ювілей славний‚ радісний і дорогий‚ бо вистражданий‚ тяжко виборений національно свідомою частиною українського суспільства. Така вже історична доля нашого народу – безперервна бороть­ба за життя.

Йосипу Микола Лисенко фундаментально дослідив родовід поета від потомків, що мешкали у Запорізькій Січі, і його нащадків аж до наших днів глибиною в 10 поколінь та написав книгу „Коріння Шевченкового роду“, де викладено це генеалогічне дерево (понад 1,300 осіб).

При закінченні Другої світової війни багато українських політ­в’язнів німецьких карцерів вийшли на волю завдяки американським визволителям. Німецькі табори праці та смерти 1940-их років були основані на сталінських таборах СРСР з 1930-их років. Американські вояки згадували для історії, що найкращою зброєю успішного допиту американцями німецьких в’язнів вермахту чи спецслужб було їх настрашити, що вони опиняться у радянських таборах. Самі німці, знаючи обставини своїх страшних таборів, найбільше боялися опинитися у радянських. Тому вони часто здавалися американцям.

Україна не відповідає жодному стандарту країни, яку можна залучати до НАТО та ЕС як невід’ємну складову. І річ не в окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей. Статут НАТО можна й змінити з урахуванням реальности. Наприклад, окупація Туреччиною (членом НАТО) північного Кіпру та створення там ніким не визнаної „республіки“, 36-річний конфлікт Туреччини та Греції, також члена НАТО, суттєвим чином не вплинули на військовий альянс. Як і війна, яку турки ведуть проти курдів – на території власної країни і на землях сусідніх держав.

Цього семестру студенти другого курсу вивчали тему „У світі казки“ і їхнім завданням було підготувати відео „Вечірня казка“. Тетяна Кру­пенко та Роксоляна Іщенко люб’язно погодилися поділитися своїми креативними відео. Запрошую вас переглянути їхні відео, перейшовши за посиланнями на YouTube канал.

Хочу дізнатися думку українців Канади та Сполучених Штатів щодо останньої реформи в українській мові. Не можу зрозуміти, чим не влаштовує авторів цієї реформи Харків­ський правопис. Ось що пише про нього Вікіпедія:

Близько тижня тому я звернувся до усіх Вас із проханням про щоденну молитву за нашого Архиєпископа Даниїла, беручи до уваги його госпіталізацію через болі навколо шлунка. Він мав подібні проблеми незабаром після свого прибуття до США майже 25 років тому, коли у нього виникли серйозні болі в шлунку.

50 років тому я був у Філядельфії під час спеціяльної церемонії в Українському католицькому соборі: піднесення двох українських священиків до єпископів. Я не знав обох чоловіків, але був проти їх піднесення, оскільки відчував, як і багато інших, що їх призначення повинен був робити Патріярх Української Католицької Церкви кардинал Йосиф Сліпий, а не Папа Римський. Коли ж я познайомився з ними, то визнав, що кращого вибору для українського народу не міг зробити сам український патріярх.

Нині, коли ми в чужині, я, син рідного Улюча, повертаюся в пам’ять предків, які залишили мені її в чужині. Свої мене розуміють. Розуміють сусіди, бо знають, що я – син Бески­дів, син Надсяння, де мова наша, як роса рання розкидала перлини забутих нині слів. Тому думками, власне, лечу туди і бачу, як плачуть руїни церков, попелища сіл, цвинтарі, де поодинокі могили говорять, що ми там жили. Як батьки своє любили, як хотіли вертатися на землю свою, хоч знали, що там нема хати, бо спалили її у 1946 році, а в сорок сьомому викинули нас зі свого. Такі були часи, що люди ставали проти себе, проти Бога.

Аскольд Лозинський з Ню-Йорку переслав до „Свободи“ листа з Києва від завідувача катедри історії світового українства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктора історичних наук, професора Володимира Сергійчука:

Дякую „Свободі“ за поміщення 7 травня вістки „Свято українського моря“. Особливо важливо це у Марію­полі. І для місцевих пластунів, яких жменька, і для проукраїнських активістів, яким необхідно відчувати підтримку.

Національний банк України (НБУ) 18 березня оприлюднив зміни до пляну випуску пам’ятних монет, суве­нірної продукції на 2021 рік, де окремим рядком подано „Євген Конова­лець. (1891-1938)“. Введення монети у грошовий обіг відбудеться у червні.