Browsing: З редакційної пошти

Сподіваюсь за допомогою вашої газети знайти свого прадіда, який пропав у 1942 році. Прядка Іван Маркович, народився 1904 року у селі Зібранівка, Івано-Франківської области. У 1942 році поїхав на примусові роботи до Німеччини і більше про нього нічого невідомо. На той час моїй бабусі, його дочці, було 8 років. Малою вона чула від дорослих, що він створив іншу сім’ю і виїхав з Німеччини. Можливо, до США, адже там проживали його хресні батьки Параска і Микола Самар. Не втрачаємо надії дізнатись про його подальшу долю. Можливо, серед ваших читачів хтось знав таку людину. Моя адреса: [email protected]

72 роки тому Генеральна Асамблея ООН на сесії, яка відбулася в Парижі, прийняла основний міжнародний документ під назвою „Загальна деклярація прав людини“. З 58 країн-членів ООН на той момент 48 проголосували за цей документ, вісім утрималися і двоє представників не голосували.

Деклярація відстоює від основних прав свободи слова, совісті, зібрань, від страху і від злиднів до набагато більш, здавалося б, недосяжних прав на отримання безплатної освіти, хоча і на обмеженому рівні, безплатної медичної опіки і рівного захисту відповідно до закону. Досить сказати, що сьогодні немає жодної країни з нинішніх 193 членів ООН, які надають або забезпечують всі права, зазначені в Деклярації.

29 років тому, 1 грудня 1991 року на всенародному референдумі українці підтримали ухвалений Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акт проголошення Незалежности України, а також вперше в історії обрали президента держави. Пере­мігши шістьох суперників, ним став Леонід Кравчук, тодішній голова Верховної Ради. 8 грудня підписав Біловезькі документи про розірвання союзного договору від 30 грудня 1922 року. Тобто про припинення існування СРСР і вихід України з підлеглості Москві. Через декілька днів Верховна Рада України ратифікувала всі підписані документи.

За багатьма джерелами Микола Лисенко склав мелодію до вірша „Ще не вмерла Україна“. Проте її ноти жодного разу не згадувалися хоч одним автором. Мелодія Кирила Стеценка більш відома. Партитура була надрукована у збірці „Український декламатор“ за 1905 чи 1906 рік.

Пропозицію присвятити поштову марку постаті Кирила Осьмака „Укрпошта“ одержала від Україн­ського Інституту Національної Пам’яті. Антоніна Сірик з „Укрпошти“ залучила до цієї праці мене – доньку і дослідницю життя К. Осьмака. Це велика честь! Наша спільна праця увінчалася поштовою маркою і конвертом, гідними постаті К. Осьмака. На поштовій марці – фото К. Осьмака 1937 року.

Перш за все хочу висловити подяку редакції за вашу працю по збереженню пам’яті наших співвітчизників-українців, про яких ми не мали жодної інформації.

Звернутись до вас мені порадив Павло Подобєд, мої запитання будуть стосуватися інформації про мого діда Філоненка Петра (Євстахія) Пилиповича, який похований на цвинтарі св. Андрія Перво­званого у Савт Бавнд Бруку, Ню-Джерзі.

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діяспорою (МІОК) запрошує скористатися єдиним шансом цікаво вивчати українську мову в Школі україністики „Крок до України“ в режимі онлайн.

1 грудня завершується реєстрація в школу МІОК, яка відбудеться 25 січня-7 лютого 2021 року. Якщо ви іноземець, українець, який живе за межами України, слухач українознавчих студій за кордоном, майбутній студент в Україні чи просто закоханий в українську мову – ця пропозиція для Вас!

При фінансовій підтримці Міжнародного благодійного фонду „Слава Україні“ (адміністратор Галина Кавка) і української громадської діячки Марії Блум Діяспорна бібліотека у Миргороді на Полтавщині дістала можливість до відзначень Великого Голодмору в Україні, організованого кривавою Москвою, перевидати книгу „Тридцять третя сльоза України“ про трагічну долю українських дітей у Голодоморі.

13 листопада український народ буде вшановувати День пам’яті Батурина, згадуючи героїчних оборонців міста та його мешканців, які віддали свої життя за незалежність України 312 років тому.

Батурин – столиця України козаць­ких часів. Саме тут стверджували Українську державу гетьмани Дем’ян Ігнатович, Іван Самойлович та Іван Мазепа. Вінцем правління І. Мазепи став виступ проти Москви: під час Північної війни він уклав союз зі Швецією. Виступ І. Мазепи було жорстоко придушено, а першою й визначальною жертвою став Батурин – столиця гетьманської України, символ суверенности гетьманської влади.

30 жовтня в Україні введена в обіг поштова марка „Кирило Осьмак. 1890-1960”, яку видано згідно постанови Верховної Ради України від 3 грудня 2019 року. У ній сказано: „З метою консолідації та розвитку історичної свідомости Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв запропонувати Акціонер­ному товариству „Укрпошта” видати поштові конверт і марку, присвячені 130-річчю з дня народження Кирила Осьмака (1890-1960), державного та політичного діяча, члена Укра­їн­ської Центральної Ради, президента Україн­ської Головної Виз­вольної Ради”.

„Укрпошта” також одержала від Українського Інституту Націо­наль­ної Пам’яті пропозицію увічнити в поштовій марці постать К. Осьмака. Антоніна Сірик – менеджер „Укр­пошти”, залучила до цієї праці мене, як доньку К. Осьмака. Для мене це велика честь. наша спільна праця увінчалася маркою і конвертом, гідними постаті К. Осьмака.

Українська громада південно-західної Фльори­ди з Осередком в Норт Порті в минулі роки успішно проводила літературні вечори.

На вечорі, присвяченому творчості Івана Багряного, Олексій Коновал, який особисто знав письменника, розповів про його життєвий шлях. Голова Товариства Української Мови (ТУМ) Віра Боднарук розповіла про життєвий шлях Василя Стуса, який ніколи не відступав від ідеалів любови до свого народу, до України. Присутні почули записаний на диску голос В. Стуса, який читав свій вірш „Осліпле листя відчувало яр”. Виступали Олена Рузайкина, Тарас Роман, Галина Король, Оленка Кривенюк, Ірина Жизномірська, Богдан Лехман та Руслана Борисенко.

ОТТАВА. – Національна українська освітня рада при Конґресі Українців Канади (КУК) запрошує на Всеканадську конференцію українських освітян, яка відбудеться 2 травня 2021 року. Через пандемію „COVID-19”, конференція вібудеться в форматі онлайн. Тема конференції – „Українська освіта в Канаді: нові реалії”.

Реєстрацію доповідачів на конференцію офіційно відкрито до 30 листопада. Запрошено доповідачів подати заявки та тези виступу, які дадуть педагогам можливість озна­йомитись з поточними навчаль­ними підходами та ресурсами в галузі технологій, медія, мистецтва, історії, традицій та дистанційного навчання учнів від дитячого садка до старшої школи.