Browsing: Premium

300 років тому, 2 листопада 1721 року (за новим стилем), сталася сумна подія: на мапі світу з’явилась іще одна імперія. В цей день на урочистому засіданні російського сенату цар Петро Романов прийняв титул „батька Вітчизни та імператора Всеросій­ського“.

Взагалі, імперії – не таке вже й позитивне, а скоріше неґативне явище світової історії. Кожна з імперій, починаючи з найдревніших – Асси­рійської та Перської, це низка безперервних війн і завоювань, загибелі і страждань великої кількости людей. Російська імперія – продовжувачка цих „славних“ традицій.

30 жовтня 1882 року в селі Рома­нів­ка Теребовлянського повіту, що тоді перебувало в складі Галицького Королівства, народився український художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва „бойчукізм“ Михайло Бойчук, член Наукового товариства ім. Шевченка, Україн­ського наукового товариства. Один із засновників монументального мистецтва ХХ ст., представник „Розст­ріляного відродження“. Батько його опікувався великою родиною, тож малярські здібності сина розгледів сільський вчитель, який заговорив про малярські здібності хлопця.

Центр Союзу українок Америки (СУА) з жіночих студій Українського католицького університету (УКУ) разом зі службою у справах дітей Львівської міської ради став партнером просвітницької програми „Girl Power“ („Сила дівчат“) для дівчат-підлітків з дитячих будинків у Львові та Львівській області.

ЛЬВІВ. – „Подолати минуле: ґлобальна історія України“ – під такою назвою в листопаді вийде нова книга історика, професора Українського католицького університету (УКУ) Ярослава Грицака. У книзі, над якою автор працював близько 15 років, він аналізує минуле для того, щоб краще зрозуміти, де зараз є Україна та світ, і куди б ми могли рухатися далі.

В УКУ 13 жовтня під час наукового семінару програми „Київське християнство“ презентували перший том книги „Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року“, що вийшов у видавництві університету з благословення Глави і Отця УГКЦ, Великого канцлера УКУ Святослава. Книга є однією з останніх маштабних праць покійного професора УКУ Ігоря Скочиляса.

ПАРМА, Огайо. – 10 жовтня в Укра­їн­ській баптистській церкві „Нове життя“ в Пармі відбулося подячне Богослужіння. Для цієї урочистости храм оздобили китицями квітів та плодами з полів і садів. Після молитви, в якій проповідник церкви Микола Положевець закликав Божої присутности і благословіння на данне служіння, храм наповнився величним співом гурту „Нова пісня“.

НЮ-Йорк. – 13 травня 113-ий Від­діл Союзу українок Америки (СУА) в Ню-Йорку мав віртуальну зустріч з Вірляною Ткач, мистецьким керівником „Yara Arts Group“ при експериментальному театрі „La MaMa“. Ця подія відбулася в рамках святкувань 150-ліття від дня народження Лесі Українки і була присвячена трьом новим інтерпретаціям „Лісової пісні“ пера Вірляни Ткач.

19 вересня

Два дні іду курсом фордевінд. Добра швидкість і підрулювач тримає курс. Раз на дві-три години бічна потужна хвиля з білою шапкою піни все таки збиває з курсу. Біла піна шипить, як змія, і за кілька секунд наперед знаю, що буде удар у борт. Тоді одне або інше вітрило зашкаторює, тобто повертається до вітру протилежним боком. Човен зупиняється, і треба від’єднувати підрулювач, виправляти курс. На цьому курсі найбільше розгойдує. Цієї ночі так хитало, що вирвало кріплення акумуляторних батарей і зрушило їх з місця.

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 21 жовтня відбулася презентація нової поетичної збірки Василя Махна „Одновіт­рильний дім“. Подію організувало Релігійне товариство українців католиків „Свята Софія“ США за підтримки Осередку праці Наукового товариства ім. Шевченка. Книгу представив автор.

БЛУМІНҐДЕЙЛ, Ілиной. – З ініціятиви Організації оборони чотирьох свобід України (ООЧСУ) – Відділ 31 в Палатайні та Об’єднання жінок оборони чотирьох свобід України ім. Олени Пчілки в Палатині (ОЖОЧСУ), у співпраці з Генеральним консульством України в Чикаґо, 17 жовтня громада Катедри св. Андрія Перво­званого Помісної Української Православної Церкви зібралася біля пам’ятника Небесної сотні вшанувати героїв України, які захищали і захищають свободу і незалежність України.

Перебуваючи у Форті Шевченка, колишньому Новопетровському укріпленні за Каспієм в Манґишлаку, я дивувався численним історикам, які описували солдатське життя Тараса Шевченка, а у форті не побували. Але й без таких відвідин варто б їм почитати спогади Агати Ускової – дружини коменданта форту Іраклія Ускова: „Кожна команда мала свої городи, де сіяли огірки, редьку, буряки та ін. Згодом ці городи мало не перетворилися на сад, принаймні їхня комендантська частина. У цьому новозведеному саду для мене побудували літній житловий будиночок, неподалік зробили альтанку, де ми обідали, а поблизу поставили киргизьку кибитку, в якій Шевченко міг працювати. Чоловік зробив для себе ще землянку, де відпочивав по обіді, от саме в ній Шевченко й ховав свої малюнки“.

Заслужена художниця України Олександра Теліженко, яка працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва й художнього моделювання одягу, зокрема вишивки, вважає, що високі символи працюють у великому просторі.